Цього тижня ми познайомимо вас із Максимом Жуковським, бізнесменом з Острога, який будує власну справу на туризмі. Випускник Національного університету «Острозька академія», родом із Шепетівки, сьогодні живе та працює у нашому місті. Один із важливих напрямів роботи його фірми – це залучення туристів до Острога. Також він завжди намагається підтримувати різні культурні та мистецькі проекти, що реалізує відділ культури та туризму виконкому Острозької міської ради. У нашому інтерв’ю Максим поділиться власним досвідом успіху, а також розкаже, що туристи хочуть бачити в Острозі і, зрештою, що потрібно зробити нам, аби до нас приїжджали.

– Максиме, що Вас спонукало лишитися в Острозі після навчання?
– Загалом в основі всіх причин лежить романтична історія. На 5 курсі я познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яка тоді була першокурсницею. І коли моє навчання добігало завершення, я вирішив лишитися в Острозі, аби бути поряд із коханою.

– Як Ви розпочали працювати у туризмі?
– Напевно, так розпорядився Бог. Чесно кажучи, я не думав, що працюватиму в туризмі. Після навчання я розглядав будь-які варіанти, аби лиш мати ресурси для життя. Пробував знайти щось у Рівному, мене навіть взяли на роботу в туристичну фірму. Там я пропрацював лише день. Чому так сталося?(Сміється – авт.). Тут усе просто: упродовж усього робочого дня я намагався дізнатися, якою ж буде моя заробітна плата, а коли мені таки сказали, то зрозумів, що на ці гроші просто не виживу. Згодом моя однокурсниця розповіла, що в Острозі в туристичній компанії є вакансія по міжнародному туризму. Після співбесіди я отримав роботу, на якій упродовж трьох літніх місяців продавав тури в Болгарію. На початку осені 2012 року мене запросили виконавчим директором у тільки створену туристичну фірму «Княжий Острог». До речі, спочатку пріоритетним завданням для фірми було розвиток в’їзного туризму. Ідучи на цю роботу, я не до кінця розумів, на що погоджуюся. Виконавчий директор – звучить класно. Щоправда, очоливши фірму мені довелося там бути і директором, і менеджером, і бухгалтером, і прибиральником. На початках клієнтів практично не було, відповідно і зарплати як такої теж. Аби ситуація змінилася, я розклеював оголошення ночами, працював цілодобово, а зароблені гроші вкладав у рекламу. Скориставшись досвідом колег з інших міст, почав працювати над налагодженням співпраці з місцевим бізнесом та установами, які займаються розвитком туризму. Але, на жаль, на той момент ні від кого позитивної реакції не почув. Я зрозумів, що острожани ще не були готовими до туризму. У такому режимі пройшло два місяці. Залишивши надію працювати лише із в’їзним туристом, я почав організовувати тури до Вінниці, Кам’янця-Подільського, Карпат та ін. Минулого року я звільнився з «Княжого Острога» і відкрив своє ТОВ «Мереживо мандрів». Згодом отримав ліценцію і на сьогодні вже маю три офіси – в Острозі, Рівному та Луцьку.

За 7 років роботи у галузі туризму, чи побачили Ви якісь зміни в Острозі в цьому напрямку?
– Однозначно. Найважливіше, що з’явилося багато людей, які цим переймаються і працюють над розвитком туризму в місті.

– Як Вам удалося все ж налагодити контакти і співпрацю з острожанами?
– Тут, напевне, головну роль зіграв час. Налагодились особисті знайомства. Місцевий бізнес почав звикати і бачити, що туристи приїжджають,  хочуть тут пообідати і заночувати. І, що важливо, острожани відчули, що на туризмі можна заробляти. Звісно, усе далеко не ідеально, але однозначно краще, ніж було, коли я починав.

Максиме, якби Ви не почали займатися туризмом, ким би могли стати?
– Насправді не можу сказати, що от зі самого дитинства мріяв бути космонавтом чи ще кимось. Я був переконаний, що хочу досягти успіху, але не уявляв яким шляхом і через яку сферу діяльності. Єдине, у старших класах я почав готуватися, аби стати економістом, але коли більше дізнався про професію, передумав, бо точно знав ким не хочу бути – це офісним працівником, який постійно сидить на місці. Тому обрав факультет міжнародних відносин зі спеціальністю «Країнознавство» НаУ “ОА” – і це мені дуже подобалося. І якби я не потрапив у туризм, то, можливо, пішов працювати в органи влади, бо в мене завжди було бажання щось робити і змінювати. Звісно, я постійно розмірковую про те, як покращити свою справу, запроваджую новинки і часто замислююсь, чи відкрити щось нове. Та, зрештою, я розумію, що чим би не займався, то упорався б. Наразі мій бізнес тільки розвивається, а шлях до успіху ще триває.

– За що найбільше Ви любите свою роботу?
– Мені надзвичайно подобається, що моя робота – це постійний рух. Офіс, відрядження, мандрівки – ти ніколи не сидиш на місці, постійна зміна декорацій.

– Максиме, з яких міст чи регіонів їдуть до Острога туристи?
– Переважно з великих міст. Мені здається, що ті самі кияни чи львів’яни шукають у нас затишку та спокою. Це що стосується туристів, а екскурсанти ж приїздять до нас навіть і з Нетішина.

– Чи аналізували Ви, що в Острозі найбільше подобається гостям міста?
– Знаєте, часто, коли люди вперше їдуть до Острога, мають помилкове уявлення, що в нас тут є тільки замок і академія. І тому, коли ти показуєш їм ще Татарську вежу, синагогу, музеї книги та нумізматики, це викликає захоплення. І знову ж таки, туристів неабияк дивує Острозька академія: її історія, сучасні приміщення та люди, які про це розповідають. Й останнім часом, особливо у зимовий період, ще однією родзинкою міста стало водосховище. Тобто тут спрацьовує ефект того, що люди, їдучи в Острог, розраховують на менше, а отримують більше.

– А які Ваші улюблені місця в Острозі? Де Вам особливо добре?
– Хоч я народився в Шепетівці, мої пра-прародичі з Острога. Тут мала батьківщина моєї родини. Тому, мабуть, мене сюди тягнуло, і в результаті я тут осів. Щодо улюблених локацій, то, напевно, це буде трішки банально, але найбільше мені подобається старомонастирський корпус НаУОА, його підземелля, а особливо добре мені на водосховищі.

– Яким би Ви хотіли бачити Острог за 5 – 10 років?
– Усі ми можемо побачити, що ініціативність громади дуже зросла, але хотілося б, аби ще більше було ідей та дій. Сьогодні багато говорять про розвиток Острога як туристично-культурного й освітнього осередку, та я ще хотів би, аби в нас розвивався ІТ (інформаційні технології) напрямок. Погодьтеся, що було б чудово, коли б студенти, які тут навчаються, після завершення університету лишалися в Острозі, і загалом не їхали за кордон. Але для цього потрібно створити умови. І, як на мене, ІТ – це дуже перспективно і реально для Острога. Тому я бачу наше місто як туристичний, студентський та ІТ-кластер.

– На Вашу думку, чого не вистачає для Острога, аби сюди почали масово їхати автобуси з туристами?
– Сьогодні для туристів потрібні атракції. Я постійно чую відгуки і, зрештою, сам це бачу, що більшості наших музеїв не вистачає мультимедійних технологій. Підкреслю, що такі інновації не завжди потребують великих затрат. Головне – бажання. Окрім того, у місті дуже бракує активного відпочинку, аби коли турист приїхав сюди, міг провести час різноманітно. Погодьтеся, що подивитися всі музею можна за один день, а що б турист лишився на довше, потрібно продумати його дозвілля сповна. Це і цікаві маршрути, і спортивні розваги, і унікальні екскурсії, і розважальні заходи та інше. І тільки від острожан залежить,  чи це буде реалізовано.

– Максиме, як Ви вважаєте, чому туристу все ж потрібно їхати в Острог?
– Якщо ви хочете абстрагуватися і отримати, як би це голосно не звучало, енергетичну підзарядку, потрібно їхати до Острога. І, до речі, до нас треба їхати не тільки через пам’ятки та історію, а через людей, які вас знайомитимуть з містом. Насправді, багато хто ще не знає про грандіозні постаті Острозьких і коли люди приїжджають сюди, в них відкриваються очі. І саме аби розгорнути для себе цю сторінку історії, варто приїхати до Острога.

Автор – Інна Собко
Фото – Анастасія Драчук