Цього тижня продовжимо нашу рубрику розмовою з корінною острожанкою, начальницею відділу культури та туризму виконкому Острозької міської ради Ольгою Лозюк. За час її керівництва реалізовано низку проектів, які змусили всю Рівненщину та й Україну говорити про туристичний потенціал Острога.
Ользі Федорівні вдалося зібрати і сформувати фантастичну команду, разом із якою вона втілила в життя свою давню ідею та мрію не одного покоління острожан – відновлення Татарської вежі і створення у ній Культурного барбакану. Також упродовж часу, коли пані Ольга очолює відділ, у місті відкрили перший в області Туристично-інформаційний центр, зробили ремонт у приміщенні бібліотеки й утілили проект з енергоефективності. Значно розвинувся проектний менеджмент. Зокрема, минулого року працівники відділу культури та туризму перемогли у грантовій програмі Культурного фонду України, що дало можливість паспортизувати пам’ятоки архітектури місцевого значення, а також в обласному конкурсі з розвитку територіальних громад, у результаті якого придбали дерев’яні будиночки для майстрів, стільці та мольберти. Окрім того, у місті з’явилася нова традиція відкриття Туристичного сезону, видозмінилося свято «Відкриття ялинки» та стали традиційними знакові для Острога події – фестиваль «Острог-Ренесанс» і конкурс скрипалів пам’яті Леоніда Матюка. Усі ці події популяризують місто й, безперечно, сприяють творенню позитивного іміджу Острога.
– Ольго Федорівно, за що Ви любите свою роботу?
– Я вважаю себе щасливою людиною, бо на роботу я щодня ходжу з великим задоволенням. Тут я можу бути корисною й відчувати себе потрібною, а це для кожної людини дуже важливо.
– Пані Ольго, що Вас надихає?
– Найбільше натхнення для мене, коли мої діти говорять, що вони дуже пишаються, що та чи інша річ у місті була зроблена з моєю допомогою. Їхні слова мені розправляють крила. Звісно, додатковий стимул я отримую, дивлячись на досвід успішних людей. Їхні досягнення показують, що варто пробувати. Також дуже багато дає спілкування з новими людьми. Згадуючи минулий рік, таке натхнення я отримала в закордонній подорожі до Сандомиру й під час навчання в Академії культурного лідера. Крім того, кожен утілений проект не лише заряджає, а й дає можливість повчитися на зроблених прорахунках, здобути неоціненний досвід і розуміння того, як рухатися далі.
– Поділіться Вашим секретом успішної роботи?
– На одному зі занять Академії культурного лідера ми проговорювали ключові компетентності успішного керівника. І власне поряд із далекоглядністю, терпимістю й гнучкістю наголошували на грамотному доборі команди. Я, звісно, не беруся стверджувати, що саме ця компетентність мені притаманна, та якось так Господь посприяв, що зі мною працюють фахові люди, які не байдужі до свого міста. Мій тато бджоляр із багаторічним досвідом, і він багато життєвих прикладів переносить на пасіку і бджіл. Кожна з них, Божа мушка, як він їх називає, у рою відповідає за свою справу. І так само має бути у громаді й колективі. Бо коли кожен вкладає свою працю у результат, тоді він особливо цінний. Пригадую свій перший рік на посаді, тоді мені здавалося, що поставлені цілі просто непосильні. І лише завдяки моїй сім’ї мені вдавалося впоратися. Сьогодні ж я маю прекрасний колектив, у якому кожен на своєму місці.
– Який із реалізованих проектів уважаєте найуспішнішим?
– Це, безперечно, Татарська вежа. Думаю, її тиха руйнація боліла багатьом. І навіть коли виникла ідея написати проект, у реальність його реалізації було мало віри. Але ми спробували і, на щастя, після довгої та важкої праці нам таки вдалося подарувати нове життя пам’ятці ХVІ століття. Мені дуже хочеться, аби історія успіху Культурного барбакану стала прикладом і натхненням для інших міст.
– Якби Ви не стали тою, ким є сьогодні, чи уявляєте себе в якісь іншій професії?
– Я маю освіту економіста, але за фахом працювала зовсім не довго. Економіка – це точно не моє покликання. Ще маю досвід роботи у відділі молоді та спорту. Можливо, якби життя склалося інакше, я б працювала у громадському секторі чи просвітницькій або релігійно-освітній сфері. Для прикладу, мене дуже цікавлять недільні школи для дітей. Та все ж, те, чим я займаюся сьогодні, уважаю справою свого життя.
– Пані Ольго, яке Ваше улюблене місце в Острозі?
– Мені завжди дуже комфортно на Замковій горі. Через те, що це місце намолене, і завжди, коли проходиш ворота дзвіниці, відчуваєш якийсь затишок і спокій. Ще коли ми були зовсім дітьми, постійно бігали в музей. Пам’ятаю, що квиток куштував 5 копійок. І ми купували на якихось 25 коп. квитків та по колу проходили експозицію по декілька раз, що дуже дратувало працівників. А для нас це була захоплива гра. Ще мені дуже подобається на вулиці Титова, де живуть батьки мого чоловіка. Там дуже красивий луг біля річки. З одного місця на подвір’ї відкривається неймовірний краєвид недоторканої природньої краси. Для мене це місце, де я щаслива. Тепер до улюблених локацій додалося ще одне місце – це Культурний барбакан.
– Яким Ви бачите місто за 5 – 10 років?
– Знаєте, мені дуже прикро чути, коли острожани говорять, що місто занепало і що тут нічого не роблять. Бо це зовсім не так. Навіть якщо проаналізувати останні п’ять років, в Острозі багато змінилося та з’явилися новинки. І далі продовжують реалізовувати нові проекти, можливо, не такі масштабні, як того хотілося, але зміни є і місто оновлюється. Я дуже б хотіла, аби в місті випрацювали єдине архітектурне бачення, яке створило б привабливе обличчя Острога. І я дуже хотіла б, аби в нас зникла ця недоречна та подекуди недолуга зовнішня реклама, яка псує вигляд міста. А ще я мрію, аби острожани нарешті почали відчувати всі переваги присутності туриста в місті, більше того, стали активними учасниками розвитку туризму, створюючи нові туристичні продукти й домашні мануфактури.
– Поділіться Вашими планами.
– О, мої найближчі плани – це з понеділка декретна відпустка. Але щодо роботи, то моя поки що не здійснена мрія – реконструкція будівлі Центру культури та дозвілля і створення літнього майданчика біля дитячої бібліотеки й модульної ігрової кімнати для дітей у самій бібліотеці на Новому місті. А наразі мої колеги працюють над написанням проекту з благоустрою берега Вілії.
– Пані Ольго, чому, на Вашу думку, туристам варто їхати до Острога?
– Острог – це місто, яке може здивувати. Більше того, воно здатне здивувати навіть тих, хто в ньому живе. Прикладом можуть бути нічні екскурсії в Музеї історії Острозької академії, на які приходять острожани і потім розповідають, як багато вони ще не знали. Тому до нас варто їхати, аби здивуватися величезному спадку князів Острозьких, унікальним пам’яткам архітектури, мистецтва й нашої історії.
Автор – Інна Собко
Фото – Анастасія Драчук та особистий архів героїні.
